У сільському господарстві Вінницької області важлива роль належить садівництву. Область займає лідируючі позиції у вирощуванні зерняткових: сільськогосподарськими підприємствами у 2015 р. з 11,4 тис. га було зібрано 152,71 тис. т плодів, що становить 41% від валового збору зерняткових в Україні загалом. У видовій структурі зерняткових переважають площі насаджень яблуні (94% площі насаджень), у кісточкових найбільше представлені слива, вишня та черешня. Частка сільськогосподарських підприємств (яких налічується близько 300) у виробництві плодових в області становить 56%. Кількість людей, зайнятих у садівництві на сільськогосподарських підприємствах, становить понад 10 тис. чоловік.

Сільськогосподарські підприємства, переважно, закладають сади за інтенсивними технологіями садівництва, за яких плодові дерева вступають у плодоношення вже на 2-3 рік після закладання саду. Для цього використовуються карликові і напівкарликові підщепи, що добре ростуть і щедро плодоносять. Населення переважно використовує сильнорослу технологію садівництва, що характеризується більшим запасом деревини та меншою частотою обрізки дерев.

На сьогоднішній день не було виконано точної оцінки потенціалу біомаси, що утворюється від обрізки та викорчовування плодових насаджень у Вінницькій області. Сільськогосподарські підприємства та населення не виконували необхідних вимірювань, не маючи потреби. Теоретично, за умови, що сільськогосподарськими підприємствами використовується інтенсивна технологія вирощування, та на гектарі утворюється в середньому 4,76 тони обрізків дерев [за результатами реальних вимірювань, виконаних в результаті наповнення даними проекту Обсерваторії (http://www.up-running-observatory.eu/ua/)], теоретичний потенціал біомаси, що може бути використана для виробництва енергії, становитиме 51,4 тис. тон на рік. Додатково потенціал деревної біомаси у господарствах населення становитиме 21,6 тис. т (утворення обрізків оцінюється на рівні 2,2 т/га).

Загалом, теоретичний потенціал деревних відходів від обрізки насаджень зерняткових та кісточкових культур у Вінницькій області становить 73 тис. тон на рік, що становить в перерахунку на умовне паливо 25 тис. т у.п. Для порівняння: енергетичний потенціал інших видів деревного палива (дрова для опалення, відходи рубок, відходи деревообробки) у Вінницькій області за оцінками 2014 року становить 68,9 тис. т у.п. Тобто, потенціал деревної біомаси лише від обрізки плодових дерев становить 27% всього потенціалу деревної біомаси у Вінницькій області.

Деяка частина насаджень наразі потребує розкорчовування через зменшення продуктивності рослини. Деревина викорчуваних рослин є, переважно, низькосортною, тому таку біомасу майже повністю можна застосувати для виробництва біопалив та енергії. Наявність насаджень, що підлягають викорчовуванню, підвищить загальний потенціал деревної біомаси Вінницької області. Наразі точної інформації щодо площі садів, які потребують викорчовування, немає.

Одним з пріоритетів Стратегії збалансованого регіонального розвитку Вінницької області на період до 2020 року (затверджена Рішенням обласної Ради від 24 червня 2015 року) є енергозбереження та відновлювана енергетика. Біомасі, як інструменту заміщення викопних видів палива, в першу чергу природного газу, відводиться активна роль. Вже сьогодні у Вінницькій області працює більше 370 котелень на твердому біопаливі загальною потужністю 125 МВт, що забезпечують тепловою енергією комунальну, бюджетну сферу та промисловість. З огляду на обмеженість традиційних видів деревного біопалива в області, питання диверсифікації його поставок є нагальним. Деревина від обрізки та викорчовування насаджень (ОВСН) не розглядається Стратегією окремо, проте її використання може зробити істотний вклад до сталого розвитку регіону.

На сьогоднішній день сільськогосподарські підприємства та окремі фермери загалом не розглядають відходи, що утворюються внаслідок обрізки та викорчовування аграрних плантацій, в якості товарного продукту. Даний вид біомаси переважно зберігається або спалюється на краю поля. Існують поодинокі випадки їх подрібнення та розкидання по полю, або енергетичного використання на власні потреби. Серед фермерів існує переконання, що ланцюжок енергетичного використання даних відходів є дуже складним, а їх збір та переробка дуже затратним (з точку зору витрати трудових та енергоресурсів).

Метою проекту uP_running є сприяння розвитку енергетичного використання деревини ОВСН шляхом як демонстрації та реалізації нових успішних бізнес-моделей та рішень, так і лобіювання прийняття важливих рішень серед ключових гравців ринку та політиків.

Світовий досвід вказує на те, що використання потенціалу деревини ОВСН сприяє диверсифікації діяльності сільськогосподарських підприємств, отриманню додаткового прибутку та сталому та енергонезалежному розвитку громади! Реалізація проекту uP_running у Вінницькій області зокрема, та в Україні загалом дозволить переконати у цьому потенційних учасників ланцюжку енергетичного перетворення біомаси ОВСН.